Годині так в шостій вечора музей зачинився, ми розжилися сувенірчиками (мені дістався кишеньковий ліхтарик на сонячних батарейках, дуже практична, я вам скажу, штука - майже весь час лежить у мене в кишені, а працює, як зайчик) і поїхали харчуватися.

( Трошечки про їдло та лямпочки )

Навіть не знаю, з чого почати... мабуть з того, що без машини там дуже проблематично переміщуватися. Да, там є громадський транспорт, але без машинки ми б не подивилися і половини того, що встигли, а встигли ми не все, що хотіли, бо в деяких місцях конкретно вибивалися з графіку і не врахували, що в 17 вже темніє і на відкритому просторі вже не ( Read more... )

Шарль де Голь - таки найгірший аеропорт світу. Я б в житті не подумала, що півтори години на пересадку може бути замало. Я просто не розумію, як воно у них примудряється функціонувати. І те, що ми дорогою туди саме потрапили на страйк, ситуації не виправдовує - дорогою назад був такий самий бардак, а бонусом - пошкоджені обидві валізи.  Тепер я ( Read more... )

музовство у нас видать діло сімейне :) Свого часу
( Read more... )

На моїх любімих курсах англійської, я юна і прікрасна, ще прекрасніший мій викладач Віктор. Заняття спільно із нейтів-спікершою.
Віктор (тицяючи їй під носа бумажку): Tony, this is the song of Hiawatha.
Тоня: The song? I can't remember the tune...

.. with the curling smoke of Vatra
or sometimes it could be Prima...

балакаю з мамою. Репліка про домашніх тварин і потенційну заразу: Я через це втратила будь-яке бажання заводити домашніх коханців. Шарман, і це прі живом то муже! :)

в Штатах всі красіві мальчики зібрані або в кіно, або прикордонно-митній службі. Більше в прикордонній.

сьогодні мене вчили рулити :)
я от все не можу догнати, ну звідки в них манера знаючи людину другий день облизуватись, обніматися, хоч ви вріжте не вірю я в щирість того, і взагалі вони забагато вживають фразу "я люблю тебе" направо і на ліво. І кричати що я найкраща старша сестра на світі через годину балачки в товаристві...

Ну, почати, мабуть, варто з того що в силу різних обставин практично все робилося в день весіллля -- добре, що призначене воно було на 7.30 вечора. Підірвавшися ні світ, ні зоря ми погнали в банк, по дорозі забігли змінили годину доставки хавки, потім відправили маму до перукаря, самі в той час погнали за квітами-шаріками, ще за чимось, навели ( Read more... )

ну, якщо пам"ятаєте, була така пригода у нашого любого Олега Коцарева у Кракові -- смажив він там картоплю, ну в результаті спрацювала пожежна сигналізація. От, а ьогодні мая мама в готелі гріла в духовці хот-доги. Ану здогадайтеся, що відбулося коли вона забалакалась, а потім ту духовку  відкрила?
ПС: весілля завтра.